На сайті президента зареєстровано петицію про визнання України правонаступницею УНР

На сайті президента зареєстровано петицію про визнання України правонаступницею УНР

На сайті президента України опубліковано петицію про визнання України правонаступницею УНР.

Зокрема в тексті петиції наводиться факт, що після оголошення незалежності України, 24 серпня 1991 року, 22 серпня 1992 року, президент УНР в екзилі Микола Плав'юк засвідчив факт це передавши грамоту Державного центру УНР Президентові України Леоніду Кравчуку.

Офіційна заява ДЦ УНР звучала так:

“Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки”.

Через небажання визнавати окупації Росією України Кравчук відмовився офіційно визнавати цей факт.

Це створює певні проблеми.

Так, певна частина українців і сьогодні не відчуває себе громадянами незалежної країни, все ще вважаючи себе “радянськими” громадянами та називаючи Україну частиною СРСР. Що фактично дає законні підстави для існування в країні різних злоякісних утворень проросійських реваншистів, колаборантів співпрацюючих з країною агресором і сьогодні.

Саме тому вкрай необхідно підтвердити, що Україна це не пострадянська країна, ніколи такою не була і не була вперше утворена після розпаду СРСР у 1991 році.

Визнаючи цей факт президент Зеленський засвідчить, що:

  • Визвольна війна України проти РРФСР та потім СРСР, а де факто Росії не була ані злочинною ані зрадницькою, тому, що це була справедлива війна з загарбником за незалежність.
  • У Другій світовій війні Україна, як і інші захоплені Росією національні країни, брала участь у якості заручника який опинився на межі інтересів двох людожерських режимів.
  • Україна не має відношення до злочинів комуністичного режиму. Як під час Другої світової, так і під час інших загарбницьких війн розв'язаних Росією.
  • Україна не має жодного відношення до міфічних перемог Росії та її державних та релігійних свят.

Джерело: Спільно

Країна в смартфоні - стан речей, міфи та виклики

Чи можна вважати відсутність культури участі в Україні причиною, через яку варто відмовитись від ідеї цифровізації державних послуг і програми залучення громадськості до прийняття рішень?

Демократія майбутнього

Сучасні цифрові платформи здатні обробити мільйони запитів, зауважень і пропозицій. Єдина особа яка напевно може бути тут необхідною – це координатор або модератор процесу. І саме координацією та модерацією процесів громадської участі мали би займатися органи державної влади.