Кличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнахКличко залишить після себе Київ в руїнах

Кличко залишить після себе Київ в руїнах

Історичний центр повинен залишатися незмінним. Ми повинні зробити все, щоб зберегти Київ таким, яким він був раніше, зберегти для наших нащадків

(Віталій Кличко, мер Києва, 31 грудня 2014 року)

Не так давно у Таллінні трапилася історія. Депутат парламенту придбала у центрі столиці двохсотлітню кам’яницю (це дозволено законом). І самочинно прорубала у пам’ятці вікно. Буквально наступного дня міська влада скликала пресконференцію й інформацію про нечуване (як для Естонії) зухвальство поширили всі центральні ЗМІ. За короткий час історія завершилася закладанням вікна та сплатою депутатом штрафу в розмірі близько півтори тисячі євро.

«Архітектурна спадщина – це не просто старовинні будови. Вони є правдивими свідками нашої історії. На цій правдивій історії ми виховуємо покоління свідомих громадян, у руки яких можна впевнено передавати управління державою», – такий коментар щодо події нам дав тодішній голова департаменту охорони культурної спадщини Естонії Борис Дубовик.

А тепер з висоти означених європейських стандартів подивимося на десятки історичних руїн у центрі столиці України. Усі вони належать власникам, які, придбавши пам’ятки, виселили звідти мешканців. По тому застосовується класичний метод кількох підпалів і на виході бажаний результат – будівля набуває статусу аварійно-небезпечної.

Річ у тім, що для таких осіб цінність приватизованих кам’яниць полягає виключно у земельних ділянках під ними. Тож чим швидше пам’ятка завалиться – тим швидше на її місці можна устромити чергове архітектурне безглуздя.

Найбільше приголомшує те, що в Києві все це відбувається у безпрецедентний – як для європейських теренів – спосіб: за допомогою столичної влади. Схеми щодо її участі в руйнуванні історичного середовища багатовекторні. Але найдієвіший спосіб допомоги полягає у повній безкарності варварства.

І тому лиходії процвітають, а пам’ятки винищуються. Чому ж на розгляд цих пекучих проблем у мера Києва не знайшлося часу? – Адже відомо, що всі рішення ухвалюють у його кабінеті. Невже пан Кличко не знає, що кожна європейська столиця славиться перш за все своєю історією. Тому й береже і відновлює архітектурну спадщину, яка цю історію правдиво представляє. Саме для свідкування справжньої історії у Берліні і Варшаві відбудували і дотепер відбудовують понищені історичні пам’ятки під час Другої світової війни. А в українській столиці на 28-му році Незалежності України з допомогою міської влади брутально знищують те, що вціліло у жахливі воєнні і комуністичні часи.

Віталій Кличко якось зізнався, що його перша професія – екскурсовод та що він любить «водити екскурсії по столиці для друзів… показувати їм старе місто».

З огляду на це ми вирішили запропонувати йому новий маршрут. Назвемо його «Прощальний». Бо під час цієї екскурсії можна (і варто) попрощатися з кількома найбільш знаковими в історії Києва пам’ятками, котрі впродовж останніх 5 років перетворилися на безнадійні руїни.

Початок маршруту – Софіївська, 20/21. Систематичні пожежі у двоповерховій кам’яниці за цією адресою перетворили «будинок з балконом Грушевського» на руйновище з примарами.

На його місці хочуть поставити 10-поверховий готельно-офісно-житловий комплекс. І з цієї причини зі столиці викурюють пам’ять надзвичайної в історії держави події. А саме: у січні 1918 року з балкону цієї будівлі Михайло Грушевський проголосив IV Універсал Української Центральної Ради про незалежність: «Народе України! Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Українська Народна Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх...»

Історична будівля у Києві (Софіївська 20/21). У січні 1918 року з балкону цього будинку Михайло Грушевський проголосив IV Універсал Української Центральної Ради (фото: kyiv.depo.ua)

Вигляд на «будинок з балконом Грушевського» із двору, 2018 рік

Вигляд на «будинок з балконом Грушевського» (закритий будівельним банером) із дзвіниці Софії Київської. Київ, червень 2018 року

Мала Житомирська, 14 а, б. У цих руїнах конає пам’ять про видатного художника Олександра Мурашка (1875–1919). На початку ХХ століття це прізвище знала вся культурна Європа. Гучний успіх супроводжував виставки Мурашка у Венеції, Відні, Берліні, Мюнхені, Кельні, Амстердамі…

Мистецтвознавець Федір Ернст називав його «першим і справжнім європейцем в українському мистецтві ХХ століття». Сьогодні роботи Мурашка є окрасою найіменитіших мистецьких колекцій Амстердама, Нью-Йорка, Берліна. Будапешта і Женеви. А рештки його будинку у Києві  ганебним видовищем у центрі столиці.

Будинок художника Олександра Мурашка (1875–1919). Київ, вулиця Мала Житомирська 14 а, б. Червень 2018 року

Табличка на будівлі, де жив художник Олександр Мурашко, з написом «Пам'ятка архітектури та історії». Київ, 27 грудня 2017 року

Ярославів Вал, 15 б. 130 років тому в цьому будинку народився киянин, якого знає весь світ. Інженерний геній ХХ століття, Містер Гелікоптер, Людина, що поєднала континенти – Ігор Сікорський.

За своє життя конструктор створив понад 40 основних типів літаків і 20 основних типів гелікоптерів. Серед останніх – знаменита модель S-92, якою донині користуються президенти США.

Сьогодні вертольоти Ігоря Сікорського обслуговують як військову так і цивільну авіацію більш ніж у 50 країнах світу. Але перший гелікоптер в історії людства конструктор створив на подвір’ї своєї київської садиби. Ось тут:

Садиба Ігоря Сікорського і двір, де авіаконструктор створив перший в історії людства вертоліт (Ярославів Вал, 15). Київ, 19 вересня 2017 року

 

 

Будинок на Грушевського, 4 б  один з останніх камінних свідків архітектури Києва кінця 19-го століття. На його місці планують встромити 160-метровий хмарочос.

Історична будівля 19-го століття на вулиці Грушевського, 4Б, в Києві, 29 березня 2016 року

Але на захист пам’ятки згуртувалася група ентузіастів. Вони виступили з ідеєю створення в історичній будові громадсько-культурного центру. І провели у кам’яниці низку видовищних мистецьких подій. Громадські активісти вийшли на рівень міжнародної співпраці з Goethe-Institut та арт-центром Тахелес у Берліні і підготували чудовий проект перетворення архітектурної пам’ятки на мистецький центр. Але черговий підпал поставив хрест на цій прекрасній ідеї.

Результати пожежі на горищі будівлі 19-го століття на вулиці Грушевського, 4Б, в Києві

Отже, невдовзі на місці цих історичних руїн можуть забовваніти висотки на тисячі нових офісно-житлових площ. Вони зроблять українську столицю ще більше захаращеною, непрохідною та непроїзною.

Руїни історичних пам’яток у центрі Києва

Пане Кличко, п’ять років тому Ви публічно оголосили що «повинні зробити все, щоб зберегти Київ таким, яким він був раніше, зберегти для нащадків». Але сьогодні, споглядаючи завали руїн в історичному центрі, ми не можемо збагнути – а що, власне, Ви мали на увазі?

Ірина Костенко – журналіст

Микола Марусик – активіст МГО «Мистецька Платформа»

Кличко и его команда в очередной раз на е-билетировали киевлян

Технология электронного билета не такая сложна, когда стоит задача проблему решить. Когда же стоит задача максимально украсть бюджетных средств, задача усложняется многократно.

СБУ задержала на взятке двух "антикоррупционеров" из КГГА: Петра Шарафетдинова и Дмитрия Ланду

Коррупционеры из КГГА давно используют общественные организации для своих коррупционных дел и сегодняшнее задержание лучшее тому подтверждение

Жители Киева пожаловались в Кабмин на Кличко

Пользуясь безнаказанностью со стороны городских властей и МВД, застройщик в 2008 году попытался снести указанные дома-памятники архитектуры, причем в этой попытке он пользовался содействием КГГА. Культурному наследию столицы нанесен непоправимый ущерб